Тарас КОЛОМІЄЦЬ

Підприємець. Один із ініціаторів та співорганізатор щорічних чемпіонатів зі стрітболу «Маніфест вулиці». 34 роки. Освіта – вища, технічна та економічна. Одружений. Позапартійний.

Тарас Коломієць із тих людей, хобі якого переросло в справу всього життя. Ще зі школи він захопився баскетболом – має перший спортивний розряд. І хоча вступив до університету за більш практичними знаннями (навчався в ЧДТУ на інженера-радіотехніка та економіста), знайшов себе саме в спорті.

Уже понад 10 років співпрацює з баскетбольним клубом «Черкаські мавпи» – у 2005 році на запрошення міського голови Черкас Сергія Одарича розпочав займатися комерційним розвитком клубу. Паралельно йому вдалося втілити в життя кілька цікавих проектів для шанувальників баскетболу та в цілому популяризації цього виду спорту серед населення. Один із них – щорічний стрітбольний фестиваль «Маніфест вулиць». Сьогодні він став найочікуванішою спортивною подією року.

Зараз мріє про те, щоб облаштувати на березі Дніпра спеціальний майданчик для гри в баскетбол. «Така локація буде привабливою і для інших клубів, які б із радістю погодились змагатись на повітрі, а після ще й мати змогу насолодитись купанням та самим унікальним природнім середовищем. Подібний майданчик є у Лос-Анджелесі на набережній, де відбуваються просто фантастичні баскетбольні чемпіонати. Ми маємо унікальну берегову смугу, але не маємо там сучасних спортивних майданчиків», – переконаний він.

Тарас пишається своєю родиною – його дідусі стали для нього прикладом справжньої відданості та непідробного патріотизму. Досі зберігає в сімейному архіві замітку про свого дідуся Олександр Іонович (капітана першого рангу): у післявоєнні роки він брав участь у знешкодженні міни на території черкаського машинобудівного заводу (нині – «Темп»). А от його дідусь Леонід Васильович –– виховав у Тараса почуття любові до рідного краю. Пригадує, як у день проголошення Незалежності України цей мужній і дорослий чоловік просто… розплакався. Тодішні переживання й емоції дідуся Тарас усвідомив тільки тепер – коли суверенність нашої держави опинилася під загрозою.

Нині допомагає нашим воїнам, що перебувають в зоні АТО. А під час подій Революції Гідності разом із друзями та батьком патрулювали вулиці, чатували на дамбі… Логічним продовженням такої діяльності стало створення Черкаського Автомайдану. Із ними був упродовж перших трьох вирішальних після революційних місяців.

«Тоді я для себе зрозумів, що наявність громадських організацій та їхня діяльність – це дуже добре, але, якщо маєш бажання добитись кардинальних змін потрібно не критикувати, а самому пробувати змінювати країну. Відповідальність має починатись із себе», – переконаний Тарас Коломієць.

У міській раді сконцентрує свої зусилля на розширенні мережі вуличних спортивних майданчиків і розвитку дитячого спорту. У цьому покладатиметься й на давнього товариша й колегу – депутата міської ради від Партії вільних демократів Володимира Гриценка. Тарас прагне змінити Черкаси, щоб молодь не виїжджала з міста, а навпаки залишалася у ньому.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *