Трійка кандидатів: фахівці у бізнесі

Yastrebov+name

Юрій Ястребов
Підприємець, власник компанії «Науково-виробниче об’єднання «Екофарматех», аспірант Полтавської Державної Аграрної Академії. 33 роки.
Освіта – вища. Одружений, має трьох дітей. Позапартійний.

Юрій Ястребов народився в Овручі, що на Житомирщині. У 1985 році разом із батьками переїхав у Прип’ять, де батько працював інженером-атомщиком. Аварія на ЧАЕС сталася, як кажуть, у нього на очах. Із 1987 року проживає в Черкасах. Вчився у спеціалізованій школі-ліцеї № 27. Займався спортом: у 1-5 класі – у гуртку карате. Після закінчення школи, вступив до Волинського інституту економіки та менеджменту. Проте, він провчився там рік і виїхав до родичів у Лондон.

З 1999-го проживав у Англії більше п’яти років. Три роки вивчав маркетинг та фінанси у Вест-Лондон бізнес-коледжі. Після того, як його грант від БрітішТелекому закінчився, він був вимушений покинути навчання. Працював позаштатним кореспондентом ВВС, а також у брокерській, а потім у маклерській канторі.
Повернувся в Україну за два місяці до помаранчевої революції. В Україні спочатку влаштувався на роботу до AiGAlicoАмеріканІнернешнл Груп у центральному офісі міста Києва – найстарішої у світі страхової компанії, де він був старшим менеджером із підготовки страхових консультантів. Тут йому знадобилася англійська мова та знання з маркетингу, які він отримав у Лондоні.

За своє професійне життя пробував працювати в різних сферах. З 2007 по 2008–й був провідним інженером-технологом у корпорації «Богдан». Будував надсучасний автомобільний завод у Черкасах. Враховуючи те, що навчання було пов’язано з інформаційними технологіями, півтора роки курував підрозділ корпорації «Хюндай» на будівництві та впроваджував систему автоматизації виробництва SAP.

З 2008 по 2010 роки працював директором в компанії ПП «Трансбуд», заснованій батьками. Два роки займався реконструкціями та будівництвом. Після цього займався експортом. Допомагав птахофабрикам та підприємствам України експортувати курячі яйця і м’ясо, сухе та згущене молоко. Має безліч бізнес партнерів із мільярдними річними оборотами в Нідерландах таких як Agrotrade BV, а також у Саудівській Аравії, ОАЕ, Єгипті, Тайвані, Таїланді, Сингарпурі, Алжирі та Марокко. До сьогоднішнього дня допомагає окремим фермерським господарствам і птахофабрикам – експортувати продукцію за кордон, у тому числі й до ЄС.

З 2006 по 2011 здобував бакалавра, а з 2011 по 2013 магістра економіки у Полтавській Державній Аграрній Академії. З 2013 року аспірант Полтавської Державної Аграрної Академії факультету економіки та управління підприємствами, пише дисертацію з Бюджетного планування та управлінського обліку на підприемствах агропромислового комплексу. У 2013 він заснував ТОВ «Науково-виробниче об’єднання «Екофарматех». Створено спільне підприємство з німецьким концерном «Байер», де вироблятимуться багатокомпонентні ліки для онкології, кардіології та ендокринології.

Він поділяє бачення міського голови Сергія Одарича та його команди щодо залучення інвестицій у місто. Для цього у Юрія є усі можливості: він довгий час жив за кордоном, має ділові й бізнесові зв’язки з багатьма концернами і компаніями світу. На його переконання, залучення інвестицій в економіку Черкас – це найкращий спосіб збільшити бюджетні надходження і створити робочі місця.

Khimich+name

Ганна Хіміч
Економіст-маркетолог, керівник компанії «Ритуал-Сервіс». 35 років.
Освіта – вища, економічна. Не заміжня. Позапартійна.

Народилася і виросла в Черкасах. З 1986 року опановувала науки у звичайній середній школі № 26. Закінчила Черкаський банківський коледж. Потім отримала диплом Київського гуманітарного інституту. За фахом – маркетолог.

Рано втратила батьків. Тому з 16 років почала самостійно творити власну долю. Працювала у фірмі «Ін-Дан», а з 2004 року в «Ритуал-Сервіс». Нині отримую третю освіту психолога в Черкаському національному університеті.

Під час Революції Гідності разом із однодумцями збирала для майданівців медикаменти, продукти харчування та відвозила все це до Києва.

«Я і мої колеги — свідомі волонтери. Декілька раз збирали кошти для Самооборони Майдану. У нас у колективі є кілька працівників, які добровольцями пішли до Збройних Сил України. Ми також їм допомагаємо», — розповіла Ганна.

Вона проживає у Південно-Західному районі – в районі «Літака». Знайома з членом команди «Вільних демократів», депутатом по цьому округу Володимиром Гриценко. Їй подобається його активність, результативність. За її словами, мікрорайон почав змінюватися, з’явилися нові дитячі майданчики, проводяться свята тощо.

«Я згодилася допомагати Володимиру Гриценко, хоча він попередив мене, що така робота не лише відповідальна, але й складна. Бо це — робота з людьми. Він для мене приклад сталого (а не лише на час нових виборів) депутатського піклування про свій округ. До речі, з приходом Гриценка наш мікрорайон став більш охайним та комфортним», — розповіла Ганна Хіміч.

Вона йде до міської ради від Партії вільних демократів. На її вибір вплинув Микола Панченко – нинішній депутат міської ради. Це її колишній сусід, який свого часу допомагав їй знайти свій шлях у житті. Саме він привів її до команди «Вільних демократів».

Вона йде до міської ради, щоб опікуватися питаннями ЖКГ. Для неї (через роботу) дуже близькою є тема ритуальних послуг. «Мені відомо це все з середини. Я протягом 10 років займаюся організацією поховань. Маю досвід і своє бачення реформ цього напрямку. Потрібно на рівні міста впроваджувати європейські цінності та стандарти щодо ритуальних послуг», — розповіла Ганна.

На її переконання, варто створити цілодобову муніципальну диспетчерську службу, куди можуть звернутися усі, кого спіткало нещастя. Служба не займатиметься комерційними речами, вона лише пропонуватиме і перенаправлятиме людей у організації. Вибір надавача послуг залишається за людиною. Фактично – це буде щось на кшталт оперативної служби міськвиконкому.

У першу чергу, на її переконання, потрібно відремонтувати вулицю Сурікова, яка веде до кладовищ. Певні кроки в цьому напрямку командою Сергія Одарича вже зроблені: передбачені кошти у бюджеті, проведені тендери. Роботи по ремонту мають розпочатися уже найближчим часом.

Ганна планує створення в Черкасах сучасного Залу прощення, а не того, що існує в Будинку трауру, що у центрі міста. У її планах облаштування алеї видатних людей Черкас.

Kononenko+name

Владислав Кононенко
Підприємець, регіональний представник підприємства «Укркур’єр». 45 років.
Освіта – вища, військова. Одружений. Позапартійний.

Батько Владислава був військовим, тому його дитинство пройшло у вічних переїздах із одного військового містечка до іншого. «Ми, діти військових, з дитинства були підготовлені до життя. У нас була дисципліна, чіткий режим дня, у нас виховували відповідальність за свої вчинки. Ми часто залишалися самі вдома, тому що батьки були на службі. Ми були привчені слідкувати за собою, готувати, підтримувати порядок, не забувати робити уроки. Це допомогло мені й у дорослому житті – завжди було в будь-якому місті легко адаптуватися до нових обставин», – розповів Владислав.

У школі активно займався спортом – плаванням, волейболом, баскетболом. Із того часу спорт – це невід’ємна частина його життя.

По закінченню служби в армії батьки переїхали до Черкас. Батько працював в «Житлобуді», а мама була юристом. По закінченні Черкаської школи № 3 вступив до Ризського військового училища. Там професійно зайнявся єдиноборствами. Захоплювався філософією і психологією.

Із війська звільнився майором, переїхав до Черкас на постійне проживання і занурився в громадянське життя.

Із друзями-однодумцями він почав створювати конкуренцію «Укрпошті». Одні з перших створили в Черкасах передплатне агентство в «НВФ ПРИНТ» та організували підписку на періодичні видання. Потім працював у газеті «Губернскіе вєдомості», «От и До». Працює в компанії «Укркур’єр» — займається кур’єрською доставкою кореспонденції населення. «Тут я працюю зараз директором регіонального відділення, побудував мережу наших філій по Україні. Вважаю, що робота моя творча. Ти сам плануєш діяльність, знаходиш шлях розвитку і людей, які працюють з тобою», — розповів Владислав.

По роботі познайомився з депутатом міської ради від Партії вільних демократів Олегом Ліходькіним. Від нього дізнався про команду міського голови Сергія Одарича, познайомився з членами команди.

Владислав любить подорожувати, вивчає історію краю, де він живе. Разом із родиною – дружиною Катериною та двома синами — їздять по Україні, дивитися як люди живуть, спостерігають за розвитком архітектури, міст, подорожують історичними місцями тощо.

До міської ради йде задля того, щоб розвивати в Черкасах туристичний потенціал. Вважає, що наше місто вдосталь має туристичних родзинок, якими можна зацікавити гостей – це і Дніпро, і Соснівка, щорічні фестивалі, історичний Хрещатик. На його думку, поки в Черкасах бракує системного підходу до формування туристичного обличчя міста. Планує розробити якісний інтерактивний он-лайн сервіс, в якому буде розміщуватися інформація про всі визначні місця обласного центру, довідки про них, способи дістатися до цих пам’яток (в тому числі й на громадському транспорті), оновлюватиметься інформація про культурні й спортивні події міста, а також інформація про те, де можна зупинитися в Черкасах і під час прогулянки містом похарчуватися.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *