Леся ВАЛЯЄВА

Інженер з контролю за якістю, 33 роки.
Освіта – вища, економічна. Одружена. Позапартійна.

Леся родом з Золотоніщини. У 2003 році переїхала до Черкас. Закінчила економіко-правовий коледж філіалу Полтавського університету (економіко-правовий коледж). Згодом отримала і другу освіту, закінчивши Східноєвропейський університет (менеджмент організації, управлінець).

Працювала на Черкаському ДОЦі, де і познайомилася з Сергієм Одаричем. Потім працювала у приватному бізнесі. У 2010 році Сергій Одарич – міський голова Черкас – запропонував їй очолити Територіальний центр соціальної допомоги Соснівського району. «Ми опікувалися інвалідами, людьми похилого віку, надавали їм різні послуги. Було відчуття морального задоволення, коли нам вдавалося крок за кроком здійснити заповітні мрії цих людей, влаштувати для них свято, порадувати, нагодувати. Фінансування в нас майже не було, але колектив був настільки добрий, людяний, що нам вдавалося завжди влаштувати підопічним й 8 Березня, й День святого Валентина», — розповіла Леся Валяєва.

Облаштовували територіальний центр, як кажуть «з миру по нитці». Хтось приносив посуд, хтось забезпечував меблями, приватні підприємства давали крупи і борошно. Це все передавали людям похилого віку, пенсіонерам, інвалідам і соціально незахищеним. Завдяки директору ІТ-компанії «McLaut» Віталію Лауту в територіальному центрі з’явився безкоштовний інтернет. Згодом там відкрили курси комп’ютерної грамотності, де усі бажаючі мали можливість опановувати ази комп’ютерів і навчитися працювати в різноманітних програмах.

Нині Леся перебуває у декретній відпустці за доглядом за дитиною. Проте продовжує свою активну громадську роботу. Є керівником обласної громадської організації стомованих хворих «Життя без бар’єрів».
Займаючи посаду директора територіального центру соціальної допомоги Соснівського району, вона зрозуміла, що вся система надання соціальних послуг і соціального захисту, м’яко кажучи, недолуга. Вивчаючи досвід інших країн, зрозуміла, що потрібно кардинально змінювати підхід в сфері надання соціальних послуг населенню як на рівні держави, так і змінюючи свідомість самих громадян.

Її бачення реформ співпадає зі стратегічним баченням міського голови Черкас Сергія Одарича і його команди «Вільних демократів». Зміни Леся Валяєва вбачає саме у запровадженні обов’язкового волонтерства. «Волонтерство має бути обов’язком кожного свідомого громадянина, а також стати пропуском до політичної кар’єри. Як приклад, волонтерство в США є обов’язковим мірилом «людських якостей», таким собі квитком у майбутнє. Там для того, щоб збудувати політичну кар’єру або отримати професію лікаря, потрапити до гарного коледжу, отримати стипендію та інше, потрібно мати стаж волонтерської роботи в будь-якій сфері», — говорить Леся.

На її переконання, також варто замінити пільги на адресну грошову допомогу. І тоді людина має змогу сама визначати: витратити ці кошти на проїзд чи придбати ліки, сходити в магазин чи відкласти «в шухляду». Вона також переконана, що велика допомога для виживання соціальної сфери в тяжкий для країни час – це участь в грантових державних та іноземних програмах. Ця практика в усьому світі себе позитивно зарекомендувала. «Будь-який конкурс стимулює до активної діяльності, розвитку. Громадські організації змушені писати якісні програми для впровадження в соціальній сфері, обмінюватися досвідом з ГО розвинених країн світу і, головне, — впроваджувати написану програму під контролем грантодавця, що додатково підвищує якість наданих послуг», — розповіла Леся.

Відповідний пакет змін вона уже приготувала. Необхідно, щоб їх розглянула нова міська рада.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *